Трудові шахраї

Намагаючись знайти роботу, тисячі українців стають жертвами шахраїв, кількість яких зростає пропорційно рівню безробіття в країні.

«Крупна компанія запрошує на постійну роботу в офіс комунікабельних і енергійних людей. Зарплата від 5 тис. грн..», — говориться в одному з багаточисельних оголошень на популярному сайті по працевлаштуванню. Для детальнішої інформації і запису на співбесіду претендентів просять подзвонити по вказаному телефону, де приємний жіночий голос, записаний на автовідповідач повідомляє черговий номер для телефонного дзвінка. Після всіх спроб достукатися до потенційного працедавця, спраглий працевлаштуватися, як і раніше залишається без роботи і без грошей, оскільки дзвінки в результаті виявляються платними.

Подібного роду липові запрошення на роботу вже стали класикою жанру шахрайських прийомів на ринку праці останнім часом.

«Торік подібне шахрайство було великою рідкістю, а в період кризи такі «розводи» набули масового характеру», — ділиться з Кореспондентом своїми спостереженнями Олександр Сліпченко, керівник одного з найбільших порталів з працевлаштування Job.ukr.net. За його словами вже цього літа з 100 вакансій, що приходять на сайті, 10-15 були шахрайськими. А лише з початку цього тижня перевірку на достовірність не пройшла більша половини. Сліпченко додає, що, не дивлячись на активну боротьбу з псевдо працедавцями, їх прийоми стають все вигадливішими. Дійшло навіть до того, що шахраї вмудрилися розіслати від імені адміністрації всім, хто реєструється на сайті, SMS з проханням подзвонити на певний номер, щоб активізувати своє резюме. Вартість дзвінка від 10 до 20 грн. за хвилину. Щоб захистити своє добре ім‘я керівництву сайту довелося звернутися до правоохоронних органів.

Правоохоронці тенденцію, що намітилася, на ринку праці не заперечують. За словами Володимира Поліщука, керівника прес-служби МВС столиці, найбільша кількість скарг від постраждалих надходить до них на липові кадрові агентства, які за передплату в 200 грн. обіцяють допомогу в працевлаштуванні.

«Найсумніше, що притягнути до кримінальної відповідальності за шахрайство ці фірми практично неможливо», — говорить Поліщук. Він пояснює, що в підписаних між агентствами і претендентами договорах йде мова лише про надання допомоги при працевлаштуванні, а не гарантії працевлаштування.

«А значить, люди самі винні в тому, що їх обдурили», — розводить руками правоохоронець.

Суцільна липа

Відчути всю красу працевлаштування з присмаком шахрайства довелося і киянці Ларисі Поліщук. Обійтися без неприємних ситуацій їй не допоміг ні власний досвід роботи на ринку праці як Hr-менеджера, ні те, що влаштовувалася вона на роботу в підрозділ державної структури, а саме службу персоналу Київської міської адміністрації.

На співбесіду в мерію на посаду менеджера персоналу Поліщук запросили в серпні. Після першої ж співбесіди, за словами жінки, її повідомили, що для подальшої участі в конкурсі необхідно пройти тест на поліграфі тобто детекторі брехні. До того ж сплатити цю процедуру з власної кишені.

«Це задоволення обійшлося мені в 300 грн. Але, як виявився пізніше, мені ще пощастило, оскільки для деяких вартість послуги доходила і до тисячі», — розповіла Кореспондентові Лариса Поліщук

Після численних співбесід на випробувальний термін їй запропонували попрацювати над підбором топ-менеджменту, як їй пояснили, для комерційної структури зятя столичного градоначальника Леоніда Черновецкого В’ячеслава Супруненка. Пропрацювавши півтора тижні, Ларису Поліщук повідомили, що її послуг більше не потребують, але за згаяний час і виконану роботу обіцяли чесно заплатити. Але коли вона подзвонила, щоб обговорити, яким чином можна отримати обіцяні за роботу гроші, в обумовленій при звільнені винагороді їй відмовили.

«Мій колишній начальник сказав мені, що людям, які працюють у них тиждень-двеа, вони не платять», — переказує подію Лариса Поліщук.

Заступник директора з персоналу столичної мерії Тетяна Сагайдак пояснила Кореспондентові, що Ларисі Поліщук відмовили в розрахунку через невиконання поставлених перед нею завдань. «Вона не показала кандидатів, які від неї були потрібні», — заявила Сагайдак.

За словами рекрутерів, історія з Поліщук лише один приклад з тисячі суворих буднів роботошукачів. Директор з маркетингу міжнародного кадрового порталу Head Hunter Тетяна Топчій говорить, що деякі недобросовісні компанії значно економлять на співробітниках, забезпечуючи конвеєр тих, хто працює на випробувальному терміні. «Щоб зарекомендувати себе, люди викладаються по максимуму, а отримують за це копійки», — знизує плечима Топчій.

Страждають від аферистів не лише безробітні. Щоб пустити пил в очі претендентам шахраї нерідко свої липові оголошення маскують іменами відомих компаній. Подібна історія недавно трапилася з OTP банком. Як розповів Кореспондентові Віталій Муханов, начальник управління безпеки банку, в інтернеті від імені ОТР банку було розміщено декілька вакансій, які нічим не відрізняються від інших, які знаходяться в мережі. Різниця лише в тому, що насправді банк співробітників не шукав, а фальшивку з платними телефонними номерами виявили випадково.

«А вказані в оголошенні телефони не мали жодного відношення до нашої компанії», — говорить Муханов.

Історія, що сталася, з OTP Ганну Пяткіну, консультанта по підбору персоналу рекрутингової компанії Ancor, анітрохи не дивує. За її словами від прийомів шахраїв страждають не лише безробітні і працедавці, але і самі рекрутери. Оскільки, як відзначає Пяткіна, довіра до агентств падає не лише у претендентів, але і у замовників.

Головне — жодних грошей

І самі працедавці, і експерти з рекрутингу проте стверджують, що відрізнити липові оголошення від справжніх нерідко можуть і самі претенденти.

Муханов, щоб не попастися в сіті шахраїв, рекомендує претендентам перевіряти інформацію про потенційного працедавця, хоч би шляхом порівняння її з тією, що публікується на його офіційному сайті.

«Наприклад у співробітників банку, що здійснюють пошук кадрів, не може бути адрес електронної пошти, що відрізняються від доменного імені», — говорить Муханов.

У свою чергу Ганна Пяткіна з Ancor радить претендентам запам‘ятати також одне золоте правило – жодної передоплати. Пояснює експерт це тим, що компанія, яка вирішує працювати з тим або іншим рекрутинговим агентством, як правило, уточнює, чи бере фірма плату з претендентів за працевлаштування. І в більшості випадків, саме працедавець, а не претендент платить агентству за підбір персоналу.

У нелегкую боротьбу з шахраями вступили і портали з працевлаштування. За словами, Александра Сліпченка з Job.ukr.net, вони не лише посилили правила перевірки вакансій на достовірність, але і розширили для цього штат модераторів.

«І упровадили систему захисту претендентів від шахраїв», — додає Сліпченко. Він запевняє, що завдяки цим і іншим заходам кількість липових вакансій вже вдалося понизити до 2-3 з 100 розміщених. Хоча повністю вирішити проблему все ж ніяк не вдається.

«Головний наш біль сьогодні — це вакансії з платними номерами», — признається Кореспондентові керівник Job.ukr.net. Пояснює, що шахраї вже використовують не лише свідомо відомі номери 0-703 але і безпечні номери звичайних мобільних операторів з переадресацією.

Звукорежисерові Денису Ткаченко в процесі пошуку роботи хоч і не довелося платити за що-небудь, але третій частині всіх компаній, на чиїх співбесідах він побував, співробітники насправді не були потрібні. За його глибоким переконанням, працедавці влаштовували інтерв’ю лише для того, щоб познайомитися і обмінятися контактами.

«Для чого взагалі було виставляти ці вакансії для мене до цих пір залишається таємницею», — дивується звукорежисер.

Те, що для Ткаченко загадка, для Топчій ще одна нова тенденція на ринку праці, хоча і більш безпечна. За її словами такі «вакансії на всяк випадок» розміщуються компаніями для поповнення своєї зовнішньої кадрової бази і на даний момент співробітники їм дійсно не потрібні.

За попередніми підрахунками Топчій, подібного роду пропозицій зі всіх присутніх сьогодні на ринку приблизно 10-15%. Подібне дивацтво вона пояснює звичайною прагматичністю працедавців і очікуванням пожвавлення ринку праці. Про це, за її словами, свідчать і результати дослідження недавно проведеного Head Hunter. Так, згідно даним порталу, якщо ще весною цього року на одну вакансію в середньому претендували чотири претенденти, то тепер три. Відповідно, переконана експерт, компанії вже починають підшукувати потенційних співробітників, щоб заощадити час в майбутньому.

«Сподіваюся зовсім скоро можливість заробити на липових вакансіях у шахраїв відпаде. Оскільки справжніх пропозицій по роботі буде предостатньо», — оптимістично дивиться в майбутнє Топчій.

Потрібні безробітні і довірливі

Найбільш поширені методи шахрайства на ринку праці (дані інформаційно-довідкової служби Кореспондента).

Робота через SMS

Тим, хто реєструється на сайтах з працевлаштування, розсилають SMS з проханням підтвердити зацікавленість, відіславши у відповідь повідомлення. В результаті, відправник залишається без обіцяних контактів працедавця і грошей на рахунку мобільного телефону

Заплатити, щоб попрацювати

Після проходження співбесіди претендентові дають зрозуміти, що для остаточного працевлаштування необхідно сплатити відсоток від майбутньої зарплати. Як правило, сума не перевищує 10% від річного або 50% від місячного доходу

Безкоштовний працівник

Претендентові пропонують декілька місяців працювати за мінімальну плату, як випробувальний термін, або виконати тестове завдання. Після виконання завдання або закінчення випробувального терміну, претендента повідомляють, що він не пройшов конкурс

0-703… і тиша

Замість контактів працедавця у оголошенні вказують номер телефону з префіксом 0-703. Про те, що дзвінок платний (до 30 грн../1 хв.), претендент дізнається після отримання квитанції про оплату телефонних розмов

Примарні курси

Для працевлаштування претендентові пропонують пройти платні внутрішні курси або придбати методички, а для роботи вдома — оргтехніку. Після перерахування грошей претендентом “працедавець” обіцяє передзвонити, не уточнюючи конкретні терміни

Платні співбесіди

Для конкурсного відбору претендент повинен заповнити відбіркову анкету, після чого дізнається, що співбесіда платна і обійдеться в 50–200 грн.
Продаж бази вакансій

Кадрове агентство масово розміщує привабливі оголошення про роботу. Претендентам за 150-200 грн. пропонують придбати базу контактів працедавців, проте без гарантії, що вакансії актуальні.