Що може приховувати новий співробітник?

Ви приймаєте на роботу нового співробітника, і ось він прийшов пройти співбесіду. Яким би досвідченим не був ваш кадровик, керівникові варто самому переконатися, що вся інформація, надана новачком, відповідає істині. Чому це так важливо?

У роботі немає випадкових ланок. Навіть незначний співробітник у якийсь момент несе всю повноту відповідальності за компанію, а виходить, ви повинні бути в ньому впевнені.

Як показало дослідження відомого кадрового агентства Head Hunters, більше половини (57%) людей, які прийняли участь в опитуванні, приховали від нового начальника причину свого звільнення з колишнього місця роботи, а 63 % промовчали про це на співбесіді.

Причини звільнення можуть бути різними. Цікаво, що, простіше за все, виявилося зізнатися в тім, що офіс колишньої роботи був незручно розташований, тобто до нього доводилося довго добиратися. Видимо, ця причина найчастіше називається як зручна заміна для більш серйозних причин.

Досить легко шукачі зізнаються в тому, що на колишній роботі їм не пощастило з колективом: наприклад, інші співробітники були занадто старими (занадто молодими), некомпетентними, ледачими й так далі.

Ретельніше за все приховувалися дві причини звільнення: погане ставлення до начальства та низька зарплата. Чому?

Конфлікт з попереднім керівництвом характеризує співробітника як недисциплінованого виконавця, нездатного згладжувати гострі питання, мовчки виконувати накази та ставити пріоритет роботи вищим за особисті образи.

Низька заробітна плата говорить про те, що працівника не занадто цінували на колишньому місці та навіть не піклувалися про те, що ризикують його втратити. Крім того, новий роботодавець встановить зарплату не набагато вище за ту, що була раніше - навіщо зайве переплачувати?

Виявилося, що шукачі неохоче вказували також наступні причини звільнення:

· незадоволеність амбіцій у частині професійного зростання, затиск ініціативи;

· незручний графік роботи;

· переїзд компанії;

· моббінг (цькування на роботі).

Незадоволеність амбіцій може бути витлумачена не на користь шукача: чи захоче новий начальник брати на роботу людину, яка вже вважає себе найрозумнішою і претендує на керівну посаду? З одного боку, ініціативний працівник - це цінне придбання, з іншого боку - зайвий головний біль.

Незручність графіка роботи означає, що шукач занадто дорожить своїм вільним часом, а раптом виникне форсмажорна ситуація, і він знадобиться в невизначений час? Такий співробітник для начальства є незручним.

Якщо компанія переїхала на нове місце, навіть до іншого міста чи країни, і при цьому втратила частину співробітників - то або ця компанія не заслуговує поваги, і стаж роботи в ній не слід розглядати в якості цінного досвіду, або не заслуговують поваги ті співробітники, яких залишили за бортом.

Що стосується моббінгу, то його зазвичай марно соромляться. Піддатися цькуванню на роботі в принципі може кожен. Моббінг буває горизонтальний і вертикальний.

Перший випадок - це негативне ставлення колег того ж рангу, звичайно тих, хто давно працює на своєму місці та не любить новачків. Вертикальний моббінг - це і є тиск з боку шефа, тобто прихована причина номер один, але яка має під собою підставу або створення нової команди (для нового начальника), або звільнення місця для «своєї людини» відповідно до чийогось прохання.

Керуючись подібними причинами та побоюючись отримати відмову, справжні причини звільнення приховують в основному рядові менеджери (лінійні) і середньої ланки. Це й не дивно, адже топ-менеджерові легше подати себе у вигідному світлі, він є самодостатньою особистістю у професійному плані та може не боятися здатися непереконливим.

На закінчення: наскільки важливо знати справжню причину звільнення співробітника з колишньої роботи? Кожен керівник намагається уникнути в колективі зайвих конфліктів, і це правильно - вони заважають нормальній продуктивній роботі. Якщо так міркувати, то логічно знати заздалегідь, на що здатен (або не здатен) кандидат на вакансію. «Вивести на чисту воду», тобто викликати на відверту розмову майбутнього співробітника - завдання досвідченого кадровика. Для цього буде потрібна невимушена обстановка й елементарні навички в психології.