Правила отримання гарних рекомендацій

Cлово «рекомендації» може не викликати у вашій душі жодного відгуку – доки на співбесіді вас наполегливо не попросять пред'явити відгуки, характеристики з попередніх місць роботи. І це найкраще переконає вас у корисності рекомендацій для успішного працевлаштування.

Письмові рекомендації

Рекомендаційний лист найкраще просити в роботодавця безпосередньо при звільненні. Якщо ви звернетеся за рекомендаціями з колишнього місця роботи через декілька місяців, можуть трапитися деякі неприємні несподіванки, наприклад:

· роботодавець до цього часу забуде вас у принципі - хто ви взагалі такий?

· кадровик не зуміє згадати, чим саме ви заслужили гарну рекомендацію;

· той, під чиїм керівництвом ви працювали, може звільнитися, піти з бізнесу, отже охарактеризувати вас у цьому випадку буде вже нікому.

Найчастіше роботодавці ставлять співробітника в несприятливе становище. Вони кажуть: «Ну, ти сам напиши все що хочеш, а я потім підпишу». Щоб не мучитися над вибором слів для характеристики, особливо соромливим варто просто покласти перед собою план, згідно з яким зазвичай пишуться рекомендаційні листи.

У ньому повинне бути зазначене:

· як довго ви працювали;

· у чому саме себе виявили;

· які якості у вас найбільше цінні.

Подібна рекомендація повинна мати дату та бути засвідчена підписом керівника та печаткою вашої компанії.

До речі, ви можете взяти не одну, а декілька рекомендацій (природно, вони повинні відрізнятися за змістом): від генерального директора, від вашого безпосереднього начальника, від начальника відділу, від кадровика. І це не порожнє колекціонування, адже іноді ключ до вашого успіху на співбесіді - у кількості позитивних відгуків про вас.

Найчастіше рекомендації - це ще й предмет торгу при звільненні. Наприклад, у вас звільнення не з вашої ініціативи. Ви можете висунути, наприклад, такі умови: повний розрахунок, відпускні за весь період, компенсація витрат з відрядження та наостанок - рекомендації. Найчастіше роботодавці не дуже торгуються за рекомендації: їм простіше підписати папери, ніж пояснювати, чому вони не хочуть їх підписувати.

Усні рекомендації

Іноді в анкеті просять зазначити, хто саме міг би дати вам рекомендації, маючи на увазі під цим телефонний дзвінок вашому рекомендодавцю. Ваше право - відмовитися назвати таку людину, проте навіщо? Своєю відмовою ви тільки викличете підозру, тому найкраще мати декілька телефонів людей, які погодяться охарактеризувати вас з найкращого боку. Серед них можуть бути:

1. Ваші роботодавці.

Їм може бути навіть лстиво, що хтось цікавиться їхньою думкою. Зрештою, кожному з нас приємно виглядати важивим. Тому записуйте мобільні телефони своїх роботодавців, при цьому цікавтеся, чи готові вони розповісти про ваші чудові якості.

2. Ваші колеги.

Багато шукачів забувають про цю категорію рекомендодавців - і марно, тому що їхня думка є важливою для вашого майбутнього начальника. «Я 10 років пропрацював з ним в одному банку - пліч-о-пліч. Це людина кристальної чесності», - таке визнання про вас, зроблене по телефону, може зіграти вирішальну роль при виборі вашої кандидатури.

3. Ваші партнери.

Ви цілком могли працювати за договором підряду в якої-небудь людини. Вона може підтвердити, що ви бездоганно (далі за списком, непотрібне закреслити): прибиваєте цвяхи, складаєте річний баланс, знаходите «жучків», продаєте дикобразів.

4. Ваші друзі.

Ті, з ким ви підтримуєте неформальні відносини, близькі вам люди теж можуть знати вас по роботі - так чому б їм не сказати про вас декілька добрих слів?

Як відрепетирувати свою «передвиборчу кампанію»

Звичайно, добре б підготувати людину, яку ви вказали як вашого можливого рекомендодавця. Зрештою, у неї напевно багато своїх справ, вона може швидко не згадати, чим саме ви знамениті. Тому скажіть йому прямо: «Вася, якщо про мене будуть запитувати, розкажи, будь ласка, як я чудово фехтував, хоробро розвозив пошту, вдало «розводив» податкових інспекторів...» (далі за списком, непотрібне закреслити).

Попередите того, хто погодиться «агітувати» вашого майбутнього роботодавця з приводу вашої персони, що його можуть загнати в глухий кут питанням: «Розкажіть про нього щось». У цьому випадку ваш рекомендодавець може відповісти: «Мені було б простіше відповідати на конкретні запитання. Будь ласка, задавайте їх, не соромтеся».

В ідеалі було б добре відрепетирувати з членом вашої передвиборчої команди відповіді на найбільш різкі, навіть провокаційні питання, які йому можуть задати:

· чи було йому коли-небудь соромно за вас;

· чим ви погані як працівник;

· чи було йому шкода з вами розставатися;

· у скільки б він оцінив вашу працю;

· прийняли б вас назад, якби ви знову прийшли на колишнє місце.