Чи правомірно роботодавець відмовляє працівникові в наданні відпустки тривалістю 1 тиждень, тобто 5 календарних днів?

У відповідності зі ст. 5 Закону «Про відпустки», іншими нормативно-правовими актами тривалість відпусток установлюється незалежно від режимів і графіків роботи в календарних днях.

Святкові та неробочі дні, зазначені в ст. 73 КЗпП, при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається працівникові на період не менше 24 календарних днів (далі - к. д.) за відпрацьований робочий рік, відлік якого починається з моменту підписання трудового договору.

Нормами ст. 12 Закону «Про відпустки» передбачене, що на прохання працівника щорічна відпустка може бути розділена на частини різної тривалості за умови, що основна безперервна його частина складе не менше 14 к. д.

Наприклад, згідно трудового договору співробітник має право на відпустку тривалістю 24 к. д. У заяві працівник просить розділити його відпустку на три частини:

• с 17.05.2010 р. по 21.05.2010 р. (5 робочих днів/ 5 календарних днів);

• с 09.08.2010 р. по 22.08.2010 р. (10 робочих днів/ 14 календарних днів);

• с 06.09.2010 р. по 10.09.2010 р. (5 робочих дня/ 5 календарних днів);

Разом, загальна кількість днів відпустки становить 24 к. д. або 20 робочих днів. Але якщо враховувати вихідні дні до частини відпустки та після вийде ще додаткових 11 к. д., що в загальній сумі складе 35 к. д. у порівнянні з 27 к. д., якби відпустка була оформлена повністю.

Департамент з питань державного регулювання заробітної плати й умов праці Мінпраці в листі від 26.02.2008 р. № 87/13/84-08 зазначає, що вищевказаною нормою передбачена можливість розподілу щорічної відпустки на частини, а не обов'язок роботодавця ділити його на частини, як того хоче працівник.

Оскільки остаточне рішення про надання працівникові відпустки приймає роботодавець, то метою недопущення втрат робочого часу, і, зважаючи на виробничі обставини, вона може не погодитися розділити відпустку так, як того бажає працівник, також може запропонувати свої умови розподілу щорічної відпустки або не ділити її взагалі.

При цьому законодавством не передбачені умови надання невикористаної частини відпустки від дня тижня, що є наступним за днем закінчення попередньої використаної її частини.

Невикористана частина щорічної відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Джерело: http://buh.ligazakon.ua/