Жінка-керівник: міфи та реальність

Існує думка, що чоловіки управляють колективом більш спокійно та раціонально, а жінки - спонтанно та керуючись емоціями. Чи відповідає це дійсності?

Кілька років тому співробітники британського Університету Лідса провели опитування серед медробітників і держслужбовців. Учені хотіли з'ясувати, кого вважають кращим начальником - чоловіка або жінку - і чому. Виявилося, що більшості британців подобається працювати під керівництвом представниць слабкої статі, причому керівники середньої ланки також назвали жінок-менеджерів більш ефективними працівниками та керівниками. Причину свого вибору рядові співробітники пояснювали так: жінки, немов, завдяки своїй природній чуйності вміють побачити й оцінити заслуги підлеглих, заохотити їх, надихнути та тим самим підштовхнути до навчання й розвитку. Учасникам дослідження також пропонували порівняти чоловіків і жінок за 14 критеріями якості керування, і з 11 з них жінки одержали більш високий бал.

Чому? Можливо, тому, що з образом «леді-бос» пов'язані безліч не найпривабливіших стереотипів.

За поняттями

Головний міф, мабуть, полягає в тому, що жінки більш емоційні в житті й у роботі. Відповідно, емоції найчастіше заглушають голос розуму, і керування підприємством перетворюється на каприз. Однак заперечити цей стереотип можна хоча б з фізіологічної точки зору: доведено, що жінки краще, ніж чоловіка, переживають стрес, вони більш витривалі та стійкі до екстремального (у тому числі психічного) навантаження. Хоча деякі фахівці з керування кадрами дійсно зазначають у жінок більшу імпульсивність і схильність до різких змін настрою. Іноді вони можуть прийняти невірне рішення, що називається, «під впливом моменту», а визнати свою помилку готові нечасто.

Інший популярний «жіночий міф» - це звичка бізнес-леді покладатися на інтуїцію. Це звісно не так, інакше більше половини компаній під керівництвом жінок розвалювалися б, ще не встигши як слід попрацювати. Жінки приймають такі ж обмірковані й обґрунтовані рішення, як і чоловіки, просто набагато рідше схильні аргументувати їх, «розкладати по полицях», тому вони й можуть здатися безпідставними.

Більше того, жінки уважніше, ніж чоловіка, ставляться до дріб'язків. Правда, іноді це може зіграти над ними злий жарт і змусить «застопоритися» на деталі, упустивши при цьому глобальну мету. Головне - дотримуватися балансу між точністю, акуратністю та надмірним перфекціонізмом, інакше підлеглі вирішать, що їхній начальниці просто хочеться «до чогось докопатися». До речі, відомо, що жінки частіше звертають увагу на зовнішній вигляд і манери своїх підлеглих, і це теж стало джерелом для міфу про необґрунтовану причепливість жінок-начальниць.

Начальник або друг?

Є, втім, у жінок одна особливість, що дійсно може заважати їм управляти чоловічим колективом. Природою в жінці закладене прагнення до партнерських, тобто до врівноважених відносин з чоловіком, чи то він їй чоловік, брат, сусід або колега. Чоловік же саме «підкоряє», домінує; тобто жіночу модель «начальник-співробітник» можна тією чи іншою мірою назвати горизонтальною, а чоловічу - вертикальною, і добре ще, якщо чоловік не виключає можливість «партнерства» з жінкою-начальницею взагалі.

Не дивно, що будь-який примус з боку жінки (навіть начальниці!) чоловіки, як правило, сприймають як зазіхання на їхній авторитет і реагують опором. У свою чергу, жінка, припускаючи відмову, прагне виявити твердість характеру та натискає на свій посадовий статус - після чого підлеглі дружно визнають її «стервом», і реабілітуватися в їхніх очах шансів майже немає. У такий спосіб і народжується ще один стереотип, а оскільки представницям прекрасної статі теж не подобається леді-бос (природа не поставила за обов'язок жінкам шукати партнерства; саме навпаки, це відносини суперництва), подібний образ швидко вкорінюється у всьому колективі.

До речі, жінки-підлеглі люблять начальників-чоловіків ще й за те, що ті більше схильні до заступництва та легкості. На «жіночу солідарність» у рамках корпоративних відносин уже давно ніхто не сподівається.

Коментар фахівця

Євгенія Шатілова, керівник проекту Rabota.ru:

- Пояснити різницю між керівником-чоловіком і керівником-жінкою - це приблизно як відповісти на запитання: чи є принципова різниця між начальником-тельцем і начальником-овном? А між рудим і брюнетом? Загалом, твердження того, як відрізняються в тому або іншому контексті чоловік і жінка - це завжди середня температура по лікарні. Так, звичайно, можна сказати, що більшість начальників-жінок більш емоційно комуникують з підлеглими, будують«сімейний» стиль у команді, а начальники-чоловіки, наприклад, дуже швидко приймають рішення та суворіше стягують з підлеглих за провини. Але фактично все це дуже індивідуально - універсальних схем, під які підходять абсолютно всі, бути просто не може.