Чи йти вдруге на співбесіду в компанію, де вам вже відмовили?

Друга спроба не тортури

Рішення проблеми залежить від багатьох факторів, і в першу чергу від причини відмови. Однак не факт, що свого часу вам озвучили реальний привід - багато роботодавців воліють повідомляти непідходящим кандидатам, що просто вибрали більш достойного кандидата. Але якщо та причина, яку назвали вам, не фатальна (тобто вам не дали зрозуміти, що ваші професійні й особистісні якості абсолютно несумісні з корпоративною політикою фірми), зробити другу спробу варто. Якщо ваше бажання працювати в цій організації не згасло, має сенс наступити на горло власному самолюбству та проявити наполегливість у досягненні мети.

До речі, візьміть за правило після отримання відмови просити ейчара прокоментувати рішення та результати інтерв'ю. Це допоможе вам у подальших пошуках: дозволить зрозуміти, наскільки об'єктивно ви самі себе оцінюєте, яке враження справляєте на незалежних експертів працевлаштування.

Важливий чинник при ухваленні рішення про вчинення другої спроби - часовий. Якщо з того моменту, як вам відмовили, пройшло лише два місяці, то, мабуть, це дуже маленький термін для нового експерименту. Звичайно, могло так статися, що претендент, якого вважали кращим, просто не пройшов випробувальний термін, і вакансію відкрили знову. Але в цьому випадку рекрутери зазвичай знаходять колишніх шукачів самі, адже їхні анкети з телефонами та адресами електронної пошти залишаються в базі кадрового резерву HR-відділу. Так що якщо з вами не зв'язалися, то чергова спроба пробитися на співбесіду, швидше за все, закінчиться провалом. Утім, якщо ваші контактні дані змінилися, є сенс нагадати про себе.

Якщо в перший раз ви пропонували свою кандидатуру самостійно, то для другого штурму спробуйте скористатися послугами кадрових агентств - досвідчені фахівці з персоналу допоможуть вам показати себе з кращого боку.

За статистикою, до 25% фахівців у Європі та США - це працівники-«бумеранги». Кадрова та професійна нестабільність персоналу тут в порядку речей, так що проблеми поверненців просто не існує. Майже половина вітчизняних компаній відносяться до «перебіжчиків» негативно. Основні претензії наймачів до «бумерангів» такі: одні сприймають їх як зрадників, інші вважають, що за першої ж можливості людина знову вирушить на пошуки кращої долі, тому в штат його краще не брати, треті побоюються, що в особі поверненця отримають засланого козачка, завербованого конкурентами. Крім того, кадровики деколи розцінюють подібних фахівців як незрілих особистостей, у яких не вистачає мужності приймати зважені рішення та слідувати їм до кінця.

Як підстелити соломки?

Якщо вам озвучили причину відмови або якщо вам відомо, чому вакансія, що зацікавила вас, знову відкрита, то у вас є шанс допрацювати резюме та скорегувати в потрібному напрямку свою поведінку на інтерв'ю. Так, отримавши відмову через нестачу знань і досвіду, сміливо додавайте в анкету перелік проектів, над якими ви працювали в той час, що пройшов з моменту першої співбесіди. З цією ж метою детально опишіть ваші обов'язки та перерахуйте знання та навички, отримані на курсах, семінарах або тренінгах.

Якщо вам стало відомо, що кандидат, який раніше одержав цю посаду, був звільнений через постійні запізнення та зриви термінів виконання роботи, неодмінно продемонструйте свою пунктуальність. Якщо ж ви знаєте, що діяльність припускає наявність високого навантаження, зверніть увагу інтерв'юера на свою працездатність. Не будьте голослівні, підкріпіть твердження прикладами з вашої практики.

Чи варто відразу зізнаватися в тому, що ви не вперше намагаєтеся влаштуватися в компанію? Якщо інтерв'ю проводить незнайомий рекрутер, то не варто заявляти про це відразу, проте і приховувати цей факт, звичайно, сенсу немає. Але коли вам поставлять запитання, чому ви вирішили повторно претендувати на роботу у фірмі, не шкодуйте фарб, описуючи свої симпатії до організації: непогано блиснути знаннями про історію компанії, продукцію та послуги, основні досягнення та проекти. Зробити це нескладно, якщо попередньо відвідати сайт фірми та навести довідки.

Бути чи не бути?

Є люди, які роками намагаються влаштуватися саме у великі, відомі компанії. Вони готові заради роботи в такій фірмі і на зниження в посаді, і на втрату в окладі. Як правило, організації високо цінують таку лояльність і розглядають її в якості однієї із безперечних переваг кандидата. Та й для самого працівника наявність гучного імені в послужному списку є дуже цінною. Ну а для когось краще бути першим хлопцем на селі, ніж на побігеньках у царському палаці. Багато фахівців самостійні та незалежні, вони не відчувають бажання ставати гвинтиком у величезному незрозумілому механізмі. Такі працівники віддають перевагу керівній посаді в невеликій компанії, свідомо відмовляючись від рядових позицій у корпораціях-гігантах.

Джерело: http://www.zarplata.ru/