Як воєнний стан вплинув на договірні відносини?

Як воєнний стан вплинув на договірні відносини?

Суттєвих змін зазнали й договірні відносини, тож з огляду на ситуацію в країні бізнесу варто подбати про безпеку договірних відносин із контрагентами.

Унаслідок бойових дій, тимчасової окупації певних українських територій, ракетних обстрілів та інших обставин, пов'язаних із війною, виконання багатьох зобов'язань за цивільно-правовими договорами ускладнюється або стає неможливим. Перше, що спадає на думку, – це застосування в договірних правовідносинах форс-мажору.

Проте автоматично форс-мажор не застосовується. Між форс-мажорними обставинами і неможливістю виконати якесь конкретне договірне зобов'язання повинен існувати причинно-наслідковий зв'язок. Власне воєнний стан не варто розцінювати як можливість невиконання зобов'язань за договорами. Потрібно розбиратися в деталях, за потреби – збирати докази та готуватися до судового розгляду.

Засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою

Згідно із чинним регламентом ТПП засвідчення форс-мажорних обставин здійснюють окремо за кожним договором шляхом оформлення сертифікатів. Проте у зв'язку з винятковою ситуацією в Україні – уведенням воєнного стану – Торгово-промислова палата підготувала та розмістила на своїй офіційній веб-сторінці загальний лист про засвідчення форс-мажорних обставин (див. лист від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1).

Виникає запитання: чи братимуть до уваги цей лист суди як доказ? Якщо й так, то стороні договору все одно потрібно буде доводити, що саме воєнний стан спричинив невиконання зобов'язань.

Крім того, не слід забувати про те, що правовий зміст поняття форс-мажору не передбачає звільнення від самого виконання зобов'язання. Мова йде лише про можливість звільнення сторони договору від цивільно-правової відповідальності в разі невиконання або порушення умов виконання зобов'язання. Якщо виконання зобов'язання в принципі можливе, то його потрібно виконувати.

Імовірно. У зв'язку з порушенням договірних зобов'язань у період воєнного стану доведеться вирішувати в суді чималу кількість спорів. При цьому суд надаватиме оцінку всім доказам. Окремо суд оцінюватиме достовірність, належність і допустимість кожного доказу. Також загалом суд установлюватиме взаємний зв'язок доказів та їхню достатність у сукупності.

Специфіка побудови правової позиції у спорах щодо виконання договірних зобов'язань багато у чому залежатиме від виду цивільно-правового договору. Зокрема, це будуть договори купівлі-продажу, позики, оренди, підряду тощо.

Договори позики

Найсуттєвіших змін серед договірних правовідносин під час дії правового режиму воєнного стану зазнали відносини за договорами позики. Законом від 15.03.2022 р. № 2120-IX унесено низку змін до Цивільного кодексу України, а також законів "Про банки та банківську діяльність""Про споживче кредитування" та "Про іпотеку".

Під час воєнного стану та протягом 30 днів після його закінчення (скасування) кредитор суттєво обмежується в правах. Зокрема, він не вправі:

– збільшувати відсоткову ставку (виняток – коли змінна відсоткова ставка закріплена договором);

– нараховувати штрафи, пені, 3 % річних, інфляційні втрати або накладати інші види відповідальності в разі прострочення внесення платежів;

– вимагати погашення боргу в повному обсязі або ще гірше – достроково (коли в договорі передбачені певні конкретні строки погашення);

– іпотекодержатель не може протягом цього періоду набути права власності на предмет іпотеки, продати відповідний об'єкт нерухомості, виселити з нього мешканців.

Фактично позичальнику надають можливість не обслуговувати свій кредит (не вносити платежі згідно з графіком), і жодних штрафних санкцій за це не буде.

Важливо! За позичальником зберігаються договірні зобов'язання щодо погашення тіла кредиту і нарахованих відсотків. Адже нарахування відсотків кредиторами – законний процес. Той факт, що деякі банки в перші місяці війни запровадили кредитні канікули та призупинили нарахування відсотків, було актом доброї волі, а не вимогою закону.

Договори оренди

Власне факт уведення воєнного стану, запровадження обмежень чи навіть бойових дій на певній території не звільняє орендарів від договірних зобов'язань, насамперед – унесення орендних платежів. Потрібно довести, що ці обставини створюють перешкоду для виконання обов'язку за договором – сплати коштів.

Натомість за дотримання певних установлених законом процедур орендар може затримати плату або вимагати її зменшення, зміни умов виплати, призупинення дії або розірвання договору оренди і т. ін. Також у випадку застосування форс-мажору орендар не нестиме відповідальності за невиконання зобов'язань за договором, тобто на нього не накладатимуть штрафних санкцій та від нього не вимагатимуть відшкодування збитків.

Обов'язковий крок! Щоб мати змогу скористатися форс-мажором, потрібно дотриматися процедури повідомлення орендодавця про наявні обставини.

Важливий нюанс. У деяких договорах оренди містяться форс-мажорні застереження, на підставі яких орендаря звільняють від орендної плати на час дії форс-мажорних обставин. Проте за відсутності такого застереження орендареві буде складно довести неможливість використання майна та бути звільненим від орендної плати, якщо, скажімо, доступ до майна зберігається.

Договір підряду

Доводити неможливість належного виконання договірних зобов'язань через форс-мажор потрібно виконавцеві. Як і за іншими цивільно-правовими договорами, виконавець може скористатися можливостями: перенесення строків виконання робіт чи послуг, а також унесення змін до договору або його розірвання.

Натомість замовник може скористатися форс-мажором як підставою затримки платежів за виконані роботи чи послуги, а саме домовитися з виконавцем про відстрочення або розстрочення внесення таких платежів. Зокрема, як замовник, так і виконавець повинні дотримуватися процедури вчасного повідомлення іншої сторони договору про наявні перешкоди у виконанні зобов'язань.

Вочевидь. Складними питаннями найближчим часом стануть спори навколо договорів будівельного підряду в тому випадку, коли об'єкт будівництва зруйновано або значно пошкоджено внаслідок збройної агресії рф. Адже замовник має відшкодувати виконавцеві всі фактично понесені витрати попри те, що договір не буде виконаний, тобто об'єкт будівництва неможливо здати замовнику згідно з умовами договору.

ВИСНОВОК:

Отже, лише за договорами позики в питанні застосування форс-мажору розставлені всі крапки над "і". За іншими цивільно-правовими договорами сторонам потрібно буде доводити наявність причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами та невиконанням (неналежним виконанням, затримкою виконання) зобов'язань. Лише за таких умов сторона-порушник буде звільнена від відповідальності. У решті випадків правове регулювання договірних відносин здійснюють на тих же засадах, що й у мирний час.

https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA015902

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад