Готівка йде у підпілля. Що буде з банкоматними мережами українських банків

З одного боку, таке падіння складно назвати катастрофічним. З іншого – ще декілька років тому розвиток банкоматної мережі була одним із пріоритетів кожного роздрібного банку, що ставить перед собою мету нарощувати емісію карт.

Однак в 2019 році трапився важливий переломний момент: обсяг безготівкових операцій по картках вперше зрівнявся з сумою знятих в банкоматах коштів. А з 2015 року цей показник виріс рівно в 2 рази: з 25% до 50%.

Такі дані наводить Нацбанк. І уточнює: якщо брати в розрахунок не обсяг, а кількість транзакцій, частка безготівкових карткових платежів і зовсім досягла до квітня 2019 року 81,7%. Для порівняння в 2014-му вона становила 55,9%.

Суцільні збитки

Учасники ринку, втім, зізнаються, що справа зовсім не в падінні обсягів операцій в банкоматах. Проблема криється в тому, що українці практично не знімають кошти в пристроях чужих банків, вважаючи за краще користуватися безкоштовною послугою рідної фінустанови. А значить і заробляти банкірам все складніше.

При цьому витратна частина стає дедалі більше. Майже всі витрати на утримання банкоматів прив'язані до долара. Отже, за минулі 5 років вартість сервісу зросла приблизно втричі.

Одне тільки технічне обслуговування (поточний ремонт, чистка, чековий папір), за підрахунками фінансистів, обходяться в 1200-1500 грн на кожен пристрій в місяць. Сюди ще потрібно додати вартість інкасації, транзакційні платежі на користь процесингового центру (близько 300 грн/міс), оплату зв'язку (ще близько 150 грн). В кінцевому підсумку тільки базові витрати складають близько $100 за кожні 30 днів.

Але і це ще не все. Банкомати потрібно завантажувати грошима, а значить – відволікати дорогий ресурс з інших бізнесів. І оплачувати оренду майданчиків для їх установки (ще близько $100 за кожен пристрій). Тому немає нічого дивного, що банки почали скорочувати свої мережі.

Повністю не відмовляться

Тим часом згорнути їх повністю фінансисти в найближчі декілька років все одно не зважаться. Це їм не дасть зробити конкуренція. У багатьох випадках при підписанні контрактів на обслуговування зарплатних проектів бізнес прямо вимагає від фінустанов встановити банкомат і забезпечити безкомісійне зняття готівки для співробітників підприємства.

Та й розвиток платіжної інфраструктури в Україні все ще кульгає – без готівки на ринок не сходиш. Тому, скриплячи зубами, банкіри продовжують фінансувати цей «бізнес», щоб забезпечити картковим клієнтам хоча б мінімальний рівень комфорту.

На чому заробляють

Наприклад, якщо брати до уваги зарплатних клієнтів, утримання банкомату, строго кажучи, є повністю дотаційним проектом. Ніяких прихованих заробітків від зняття грошей з комісією 0% клієнтів банк не отримує. Він може лише включати витрати в ціну розрахунково-касового обслуговування для підприємства (хоча комісії тут уже не перевищують 0,5% і поступово наближаються до нуля), і вираховувати економію на пасивах за рахунок залучення практично безкоштовного ресурсу.

Багато покривають витрати за рахунок продажу клієнтам додаткових послуг на зразок SMS-інформування або активно продають їм кредитні продукти.

Просіли заробітки і від видачі готівки клієнтам чужих банків. Зараз з кожної такої транзакції власник банкомату отримує фіксовані 2 грн. Тоді як раніше комісія вираховувалася у відсотках від суми транзакції.

До слова, саме ця обставина пояснює моду серед фінансистів встановлювати ліміти на обсяг однієї операції. Якщо, наприклад, людині потрібно зняти 1000 грн, з лімітом 500 грн він змушений буде провести 2 операції, а банк отримає вдвічі більшу винагороду. Ось тільки до послуг чужого банку люди звертаються лише в крайньому випадку.

Підуть на смітник історії

Тому доля банкоматів як пристроїв з видачі готівки з картки в Україні відправитися на металобрухт. І чим вище буде частка безготівкових операцій, тим менше бажаючих буде підтримувати існуючі мережі. Особливо з огляду на той факт, що інтерес до них з боку зловмисників тільки зростає.

Вартість нового пристрою зараз становить близько $ 12-15 тис., а з функцією cash-in – удвічі дорожче. У сформованих на ринку умовах дозволити собі такі інвестиції можуть далеко не всі банки і тільки під конкретні проекти. В іншому фінансисти обходяться б/в технікою, якої після банкопаду попередніх років поки вистачає з головою. Ті ж, що виходять з ладу, ремонтуються запчастинами своїх попередників або самі стають донорами для більш молодої техніки. Але рано чи пізно потік умовно безкоштовних запчастин вичерпається. Чи стануть банкіри купувати нові у виробників – питання дискусійне.

Ще один фактор, який неминуче позначиться на ринку, – розвиток послуги видачі готівки на касі через POS-термінал. Зараз вона реалізована тільки в окремих торговельних точках по Україні. Однак інтерес до неї проявляють не тільки банкіри, а й бізнес. Адже послуга дозволяє їм знизити обсяг готівки в касі й заощадити на інкасації. Нехай поки і тільки гіпотетично – обсяг таких операцій сміховинно низький. Проте, у міру розвитку платіжної інфраструктури та згаданого сервісу потреба в банкоматах буде знижуватися. І у фінансистів буде залишатися все менше мотивів встановлювати морально застарілі апарати.

https://ubr.ua/

За матеріалами hitjob.com.ua