У яких сферах роботодавці готові платити більше, а в яких - шукачі хочуть більше

Якщо говорити про зарплату, особливо середню, космічні цифри не виходять саме в силу її усередненності. Тим не менш, порівняння заробітних плат у вакансіях і резюме дає цікаву цифру - шукачі хочуть отримувати в середньому 6 631 грн, а роботодавці готові давати не більше 6537 грн. Різниця невелика, але, не на користь претендентів.

Складно сказати, що є основною причиною такої економності роботодавців. Перший варіант - неготовність роботодавців йти на високі зарплатні ризики відносно нових співробітників. Варіант другий - деякий дисбаланс у вакансіях і резюме - часто роботодавці шукають більш молодих, менш досвідчених, і відповідно, менш дорогих фахівців. Наприклад, шукають молодих менеджерів з продажу будівельних матеріалів, а шукачі в будівельній сфері - досвідчені профі з досвідом не просто 3-5 років, а швидше за все, 10-20 років та відповідними зарплатними запитами. І ось у нас в наявності «зарплатні гойдалки».

Почнемо з позитивного - сфер, в яких роботодавці більш щедрі до шукачів, ніж самі претенденти до себе. Інформаційні технології є мимовільним лідером ринку. Але не тільки за рахунок можливості «шиканути у гривні», користуючись вдалим для них курсом іноземних валют. Другий варіант - роботодавці шукають більш досвідчених фахівців, ніж кандидати, чиї резюме представлені на порталі - мідлів і синіорів, а не джуніорів. А серед студентів причина щедрості може бути іншою - велика конкуренція за молодих фахівців змушує роботодавців мотивувати їх не тільки роботою в молодому дружньому колективі та кар'єрним зростанням, але і банально - зарплатою.

У медицині - великий попит на медпредставників, і, у зв'язку з тим, що фахівці потрібні зі специфічною в/о і знаннями за профілем, є обмежений ринок шукачів, з якого «черпають» фармкомпанії, приватні і державні медустанови, страхові компанії та інші «непрофільні» роботодавці.

Якщо говорити про професійні сфери, в яких апетити шукачів більше, ніж можливості роботодавців, логічно, що рейтинг очолюють топ-менеджери. По-перше, нечасто топ-менеджмент шукають виключно через інтернет. А якщо вже шукають, то зарплату намагаються «не світити» - як правило, тільки кожна п'ята вакансія для керівника може похвалитися наявністю заробітної плати, крім опису вимог і обов'язків. Крім того, що шукають роботу топ-менеджери часто вказують очікування «із запасом», щоб мати можливість поторгуватися на співбесіді і не «йти в мінус» при подібному торзі. На другому місці - сільське господарство. Небагато шукачів готові пов'язати свою долю з сільським господарством, але ті, хто на це зважився, хочуть за свої послуги стільки, щоб було не соромно за свій вибір.

Тим більше що вакансії інших країн дозволяють їм застосувати свої знання в інших країнах на набагато більш вигідних, ніж на Україні, умовах. Про будівельників ми вже написали, а з аудиторами є своя проблема - скорочення ринку призвело до того, що в професії відбулося розшарування - зовнішні аудиторські компанії залучають новеньких в більшості своїй на нижні щаблі – такою є традиція «великої четвірки», а шукачі є різного рівня підготовки. І не всі готові заради роботи переїжджати до інших міст або змінювати сферу діяльності без втрати заробітної плати. Навпаки, їм потрібно компенсувати ці незручності фінансово. Ось і виходить різниця.

Крім того, у більшості претендентів не з IT-сфери є бажання хоч якось уберегти свою зарплату від інфляції - якщо немає можливості її «прив'язки» до курсу валют, то хоч ввести інфляційну складову. І, оскільки більшість розуміють, що, прийшовши на нову роботу, надбавку до зарплати отримають не скоро, то прагнуть «окупити» перехід на нову роботу вже зараз, авансом можна сказати. Судячи з середньої цифрі зарплати по вакансіях, роботодавці не готові компенсувати шукачам їхні ризики. Так що залишається одне - шукати компроміс в індивідуальному порядку.

http://trud.gov.ua

За матеріалами hitjob.com.ua